Кількість учнів - 78.

Вакантних посад немає.

Мова навчання - українська.

Діти з особливими потребами не навчаються у закладі.

I.ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Комунальний заклад освіти «Абранський заклад загальної середньої освіти I-ІІ ступенів Воловецької районної ради Закарпатської області» (далі – заклад  освіти) є юридичною особою, що має статус неприбуткового закладу освіти та забезпечує  здобуття загальної середньої освіти  за денною формою навчання. Заклад освіти заснований на комунальній формі власності.

Повна назва закладу освіти: «Абранський заклад загальної середньої освіти I-ІІ ступенів Воловецької районної ради Закарпатської області».

Скорочена назва закладу освіти: «Абранський ЗЗСО I-ІІ ступенів».

1.2. Юридична адреса закладу освіти є:  89122, Закарпатська область, Воловецький район, с. Абранка, буд.123.

1.3. Заклад освіти у своїй діяльності керується Конституцією України Законами України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, Постановами Кабінету Міністрів України, Указами Президента України, наказами Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, іншими нормативно-правовими актами та цим Статутом.

Заклад освіти провадить освітню діяльність на підставі ліцензії, виданої в установленому законодавством порядку, діє на підставі  Статуту.

1.4.Заклад освіти має печатку, штамп, бланк.

1.5.Засновником  закладу освіти є  Воловецька районна рада, уповноважений орган  – відділ освіти Воловецької районної державної адміністрації.

1.6. Головною метою діяльності закладу освіти є всебічний розвиток, виховання  і соціалізація особистості, яка здатна до життя  в суспільстві  та цивілізованої взаємодії  з природою, має прагнення до самовдосконалення  і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадської активності.

1.7. Мовою освітнього процесу у закладі освіти є державна мова.

II. ЗАВДАННЯ ТА ФУНКЦІЇ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

 2.1.Головними завданнями закладу освіти є:

виховання громадянина України;

формування особистості учня (вихованця), розвиток його здібностей і обдарувань, наукового світогляду;

виконання вимог Державного стандарту  загальної середньої освіти, підготовка здобувачів освіти до подальшої освіти і трудової діяльності;

виховання у здобувачів освіти поваги до Конституції України, державних символів України, прав i свобод людини i громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов'язків людини i громадянина;

реалізація права здобувачів освіти на вільне формування політичних і світоглядних переконань;

виховання шанобливого  ставлення до родини, поваги до народних  традицій і звичаїв, державної мови, регіональних мов або мов меншин та рідної мови, національних цінностей  Українського народу та інших народів і націй;

виховання свідомого ставлення до свого здоров'я та здоров'я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування  гігієнічних навичок і засад здорового способу життя, збереження i зміцнення фізичного та психічного здоров'я здобувачів освіти.

2.2.Заклад освіти виконує наступні функції:

 реалізує положення  Конституції України, Законів України  «Про освіту»,  «Про загальну середню освіту», інших нормативно-правових актів у галузі освіти;

 задовольняє потреби громадян в здобутті повної загальної середньої освіти;

забезпечує єдність навчання і виховання;

формує освітню програму закладу освіти;

створює науково-методичну і матеріально-технічну бази для організації та здійснення освітнього процесу;

забезпечує відповідність рівня загальної середньої освіти Державним стандартам загальної середньої освіти;

охороняє життя і здоров'я здобувачів освіти, педагогічних та інших працівників закладу загальної середньої освіти;

формує у здобувачів освіти засади здорового способу життя, гігієнічні навички;

забезпечує добір і розстановку кадрів;

планує власну діяльність та формує стратегію розвитку закладу освіти;

встановлює відповідно до законодавства України прямі зв'язки з навчальними закладами зарубіжних країн, міжнародними організаціями тощо;

додержується фінансової дисципліни, зберігає матеріально-технічну базу;

видає документи про освіту встановленого зразка;

здійснює інші повноваження в межах своєї компетенції.

Ш. ОРГАНІ3АЦІЯ ОСВІТНЬОГО  ПРОЦЕСУ

    3.1. Заклад освіти розробляє освітню програму – єдиний комплекс освітніх компонентів, спланованих і організованих для досягнення учнями визначених відповідним Державним стандартом загальної середньої освіти результатів навчання.

Основою для розроблення освітньої програми є відповідний  Державний стандарт загальної середньої освіти.

3.2. Освітня програма містить:

- загальний обсяг навчального навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти;

-  вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за програмою;

- перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей та/або предметів, дисциплін тощо, логічну послідовність їх вивчення;

- форми організації освітнього процесу;

- опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

-інші освітні компоненти (за рішенням закладу загальної середньої освіти).

3.3. Освітня програма передбачає освітні компоненти для вільного вибору здобувачів освіти та досягнення здобувачами освіти результатів навчання (компетентностей), визначених відповідним Державним стандартом загальної середньої освіти.

3.4. Освітня програма схвалюється педагогічною радою закладу освіти та затверджується його керівником (директором).

3.5. На основі освітньої програми заклад освіти складає та затверджує навчальний план, що конкретизує організацію освітнього процесу.

3.6. Виховання здобувачів освіти у закладі освіти здійснюється в процесі урочної, позаурочної та позашкільної роботи з ними.

Цілі виховного процесу визначаються на основі принципів, закладених у  Конституції України, законах та інших нормативно-правових актах України.

3.7. У закладі освіти  забороняється утворення і діяльність організаційних структур політичних партій, а також релігійних організацій і воєнізованих формувань.

Примусове залучення здобувачів освіти  закладу загальної середньої  освіти до вступу в будь-які об'єднання громадян, релігійні організації і воєнізовані формування забороняється.

3.8. Заклад освіти за погодженням з уповноваженим органом може створювати у своєму складі класи (групи) з дистанційною формою навчання, класи (групи) з поглибленим вивченням окремих предметів, інклюзивні класи для навчання дітей з особливими освітніми потребами.

3.9. Зарахування здобувачів освіти до закладу освіти проводиться наказом директора, що видається на підставі заяви, копії свідоцтва про народження дитини, за наявності медичної довідки встановленого зразка і відповідного документа про освіту (крім учнів першого класу).

3.10. Навчальний рік у закладі освіти розпочинається у День знань - 1 вересня і закінчується не пізніше 1 липня наступного року.

3.11. Структура навчального року (за чвертями, півріччями, семестрами), тривалість навчального тижня, дня, занять, відпочинку між ними, інші форми організації освітнього процесу встановлюються закладом загальної середньої освіти у межах часу, передбаченого освітньою програмою. Організація освітнього процесу не повинна призводити до перевантаження учнів та має забезпечувати безпечні та нешкідливі умови здобуття освіти.

3.12.  Заклад освіти здійснює освітній процес  за денною формою навчання  та п’ятиденним робочим тижнем.

Тривалість уроків становить: у перших класах – 35 хвилин, у других – четвертих класах – 40 хвилин, у п’ятих – дев’ятих класах – 45 хвилин. Різниця в часі навчальних годин перших - четвертих класів обов’язково обліковується і компенсується проведенням додаткових, індивідуальних занять та консультацій зі здобувачами освіти.

Тривалість канікул протягом навчального року не може бути меншою 30 календарних днів.

3.13. Контроль за відповідністю освітнього рівня здобувачів освіти, які закінчили заклад  загальної  середньої освіти I, II  ступенів вимогам Державного стандарту загальної середньої освіти здійснюється шляхом їх державної підсумкової атестації.

3.14. Класи у закладі формуються згідно з нормативами їх наповнюваності, встановленими законодавством, з урахуванням наявності приміщень, що відповідають санітарно-гігієнічним вимогам для здійснення навчально-виховного процесу, та відповідно до кількості поданих заяв про зарахування до закладу. Мережа класів та їх наповнюваність у закладі затверджується уповноваженим органом.

3.15. Відповідно до поданих заяв, заклад освіти визначає потребу у створенні груп продовженого дня, згідно з нормативами їх наповнюваності.

3.16. Заклад освіти визначає потребу у створенні класів з поглибленим вивченням предметів, інклюзивних класів для навчання дітей з особливими освітніми потребами, їх мережа затверджується уповноваженим органом.

3.17. Індивідуальне навчання та навчання екстерном у закладі організовуються відповідно до положень про індивідуальне навчання та екстернат у системі загальної середньої освіти у  порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти.

3.18. Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів у закладі здійснюється згідно з нормативами у   порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти.

3.19. Заклад загальної середньої освіти здійснює поточне та підсумкове оцінювання знань здобувачів освіти та вибір їх форм, змісту та способу.

3.20. Переведення здобувачів освіти до наступного класу закладу загальної середньої освіти здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти.

Переведення здобувачів освіти до іншого закладу освіти здійснюється у порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти.

IV. УЧАСНИКИ ОСВІТНЬОГО  ПРОЦЕСУ

4.1.Учасниками освітнього процесу в закладі освіти є:

здобувачі освіти;

керівники;

педагогічні працівники, бібліотекар;

інші працівники;

батьки або особи, які їх замінюють.

4.2. Здобувач освіти – особа, яка навчається і виховується в закладі загальної середньої освіти. Зарахування здобувачів освіти до закладу загальної середньої освіти  здійснюється, як правило, з 6 років.

4.3. Здобувачі освіти закладу освіти мають право на:

якісні освітні послуги;

справедливе та об’єктивне оцінювання результатів навчання;

відзначення успіхів у своїй діяльності;

свободу творчої, спортивної, оздоровчої, культурної, просвітницької, наукової і науково-технічної діяльності тощо;

безпечні та нешкідливі умови навчання, утримання і праці;

повагу людської гідності;

захист під час освітнього процесу від приниження честі та гідності, будь-яких форм насильства та експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувача освіти закладу загальної середньої  освіти;

доступ до інформаційних ресурсів і комунікацій, що використовуються в освітньому процесі;

особисту або через своїх законних представників участь у громадському самоврядуванні та управлінні закладом освіти;

4.4. Здобувачі освіти закладу освіти зобов’язані:

виконувати вимоги освітньої програми (індивідуального навчального плану за його наявності), дотримуючись принципу академічної доброчесності, та досягти результатів навчання, передбачених стандартом освіти для відповідного рівня освіти;

поважати гідність, права, свободи та законні інтереси всіх учасників освітнього процесу, дотримуватися етичних норм;

відповідально та дбайливо ставитися до власного здоров’я, здоров’я оточуючих, довкілля;

дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу загальної середньої  освіти.

4.5. Залучення здобувачів освіти закладу освіти під час освітнього процесу до виконання робіт чи до участі у заходах, не пов’язаних з реалізацією освітньої програми, забороняється, крім випадків, передбачених законодавством.

4.6. Педагогічним працівником повинна бути особа з високими моральними якостями, яка має відповідну педагогічну освіту та/або професійну кваліфікацію педагогічного працівника, належний рівень професійної підготовки, здійснює педагогічну діяльність, забезпечує результативність та якість своєї роботи, фізичний та психічний стан здоров’я якої дозволяє виконувати професійні обов’язки в закладах системи загальної середньої освіти. Перелік посад педагогічних працівників системи загальної середньої освіти встановлюється Кабінетом Міністрів України.

4.7. Педагогічні працівники мають право на:

академічну свободу, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну діяльність, вільний вибір форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі;

педагогічну ініціативу;

розроблення та впровадження авторських навчальних програм, проектів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісного навчання;

підвищення кваліфікації, перепідготовку;

вільний вибір освітніх програм, форм навчання, закладів освіти, установ і організацій, інших суб’єктів освітньої діяльності, що здійснюють підвищення кваліфікації та перепідготовку педагогічних працівників;

доступ до інформаційних ресурсів і комунікацій, що використовуються в освітньому процесі;

відзначення успіхів у своїй професійній діяльності;

справедливе та об’єктивне оцінювання своєї професійної діяльності;

захист професійної честі та гідності;

індивідуальну освітню (наукову, творчу, мистецьку та іншу) діяльність за межами закладу освіти;

безпечні і нешкідливі умови праці;

подовжену оплачувану відпустку;

участь у громадському самоврядуванні закладу освіти;

участь у роботі колегіальних органів управління закладу освіти.

4.8. Педагогічні працівники зобов’язані:

постійно підвищувати свій професійний і загальнокультурний рівні та педагогічну майстерність;

виконувати освітню програму для досягнення здобувачами освіти закладу загальної середньої освіти передбачених нею результатів навчання;

сприяти розвитку здібностей здобувачів освіти закладу загальної середньої освіти  формуванню навичок здорового способу життя, дбати про їхнє фізичне і психічне здоров’я;

дотримуватися педагогічної етики;

поважати гідність, права, свободи і законні інтереси всіх учасників освітнього процесу;

настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства;

формувати у здобувачів освіти закладу освіти усвідомлення необхідності додержуватися Конституції України та законів України, захищати суверенітет і територіальну цілісність України;

виховувати у здобувачів освіти закладу освіти повагу до державної мови та державних символів України, національних, історичних, культурних цінностей України, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання України та навколишнього природного середовища;

формувати у здобувачів освіти закладу освіти прагнення до взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами;

захищати здобувачів освіти закладу освіти під час освітнього процесу від будь-яких форм фізичного та психічного насильства, приниження честі та гідності, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувача освіти, запобігати вживанню ними та іншими особами на території закладу освіти алкогольних напоїв, наркотичних засобів, іншим шкідливим звичкам;

додержуватися установчих документів та правил внутрішнього розпорядку закладу загальної середньої освіти, виконувати свої посадові обов’язки.

 4.9. Атестація педагогічних працівників закладу освіти  є обов'язковою і здійснюється, як правило, один раз на п'ять років відповідно до  Типового положення  про атестацію педагогічних працівників, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти.

  4.10. Батьки або особи, які їх замінюють мають право:

захищати відповідно до законодавства права та законні інтереси дітей;

звертатися до закладу освіти, органів управління освітою з питань освіти;

обирати заклад освіти, освітню програму, вид і форму здобуття дітьми відповідної освіти;

брати участь у громадському самоврядуванні закладу освіти, зокрема обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування закладу освіти;

завчасно отримувати інформацію про всі заплановані у закладі освіти та позапланові педагогічні, психологічні, медичні, соціологічні заходи, дослідження, обстеження, педагогічні експерименти та надавати згоду на участь у них дитини;

брати участь у розробленні індивідуальної програми розвитку дитини та/або індивідуального навчального плану;

отримувати інформацію про діяльність закладу освіти, результати навчання своїх дітей (дітей, законними представниками яких вони є) і результати оцінювання якості освіти у закладі освіти та його освітньої діяльності.

4.11. Батьки або особи, які їх замінюють, зобов'язані:

виховувати у дітей повагу до гідності, прав, свобод і законних інтересів людини, законів та етичних норм, відповідальне ставлення до власного здоров’я, здоров’я оточуючих і довкілля;

сприяти виконанню дитиною освітньої програми та досягненню дитиною передбачених нею результатів навчання;

поважати гідність, права, свободи і законні інтереси дитини та інших учасників освітнього процесу;

дбати про фізичне і психічне здоров’я дитини, сприяти розвитку її здібностей, формувати навички здорового способу життя;

формувати у дитини культуру діалогу, культуру життя у взаєморозумінні, мирі та злагоді між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами, представниками різних політичних і релігійних поглядів та культурних традицій, різного соціального походження, сімейного та майнового стану;

настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства;

формувати у дітей усвідомлення необхідності додержуватися  Конституції України  та законів України, захищати суверенітет і територіальну цілісність України;

виховувати у дитини повагу до державної мови та державних символів України, національних, історичних, культурних цінностей України, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання України;

дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти.

V. УПРАВЛІННЯ  ЗАКЛАДОМ ОСВІТИ

5.1.  Засновник закладу освіти:

затверджує установчі документи закладу освіти, їх нову редакцію та зміни до них;

приймає рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу)  закладу освіти;

реалізує інші права, які законодавством віднесені до виключної компетенції засновника.

5.2. Уповноважений орган закладу освіти:

укладає строковий трудовий договір (контракт) з керівником (директором) закладу  освіти, призначеним у порядку, встановленому законодавством та установчими документами закладу освіти;

розриває строковий трудовий договір (контракт) з керівником (директором) закладу освіти з підстав та у порядку, визначених законодавством та установчими документами закладу освіти;

здійснює контроль за дотриманням установчих документів закладу освіти, визначає форми контролю за діяльністю керівника (директора) закладу освіти;

здійснює контроль за недопущенням привілеїв чи обмежень (дискримінації) за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, сімейного та майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками;

затверджує кошторис закладу освіти  у порядку, визначеному чинним законодавством;

приймає звіт закладу освіти у порядку, визначеному законодавством;

здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю закладу освіти;

оприлюднює  офіційну звітність  про всі отримані  та використані кошти;

реалізує інші права, передбачені законодавством та Cтатутом закладу освіти.

5.3. Безпосереднє керівництво закладом освіти здійснює керівник (директор).

5.4. Керівник закладу освіти (директор) призначається на посаду за результатами конкурсного відбору на підставі рішення уповноваженого органу та звільняється з посади у встановленому законодавством порядку.

5.5. Керівник (директор) закладу освіти несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти.

5.6. Керівник (директор) є представником закладу освіти у відносинах з державними органами, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами і діє без довіреності в межах повноважень, передбачених законом та установчими документами закладу освіти.

5.7. Керівник (директор) закладу освіти в межах наданих йому повноважень:

організовує діяльність закладу освіти;

вирішує питання фінансово-господарської діяльності закладу освіти;

призначає на посаду та звільняє з посади заступника керівника (директора), педагогічних та інших працівників закладу освіти, визначає їх функціональні (посадові) обов’язки;

затверджує освітню програму;

забезпечує організацію освітнього процесу та здійснення контролю за виконанням освітніх програм;

здійснює розподіл педагогічного навантаження;

забезпечує функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

забезпечує умови для здійснення дієвого та відкритого громадського контролю за діяльністю закладу освіти;

сприяє та створює умови для діяльності органів самоврядування закладу освіти;

сприяє здоровому способу життя здобувачів освіти та працівників закладу  освіти;

5.8.Колегіальним органом управління закладу освіти є педагогічна рада. Усі педагогічні працівники закладу освіти мають брати участь у засіданнях педагогічної ради.

5.9.Педагогічна рада закладу освіти:

планує роботу закладу;

схвалює освітню програму закладу та оцінює результативність її  виконання;

формує систему та затверджує процедури внутрішнього забезпечення якості освіти, включаючи систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;

розглядає питання щодо вдосконалення і методичного забезпечення освітнього процесу;

приймає рішення щодо переведення здобувачів освіти до наступного класу і їх випуску, видачі документів про відповідний рівень освіти, нагородження за успіхи у навчанні;

обговорює питання підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їхньої творчої ініціативи, визначає заходи щодо підвищення кваліфікації педагогічних працівників, затверджує щорічний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників;

розглядає питання впровадження в освітній процес найкращого педагогічного досвіду та інновацій, участі в дослідницькій, експериментальній, інноваційній діяльності, співпраці з іншими закладами освіти, науковими установами, фізичними та юридичними особами, які сприяють розвитку освіти;

ухвалює рішення щодо відзначення, морального та матеріального заохочення учнів, працівників закладу освіти та інших учасників освітнього процесу;

розглядає питання щодо відповідальності здобувачів освіти, працівників закладу освіти та інших учасників освітнього процесу за невиконання ними своїх обов’язків;

має право ініціювати проведення позапланового інституційного аудиту закладу та проведення громадської акредитації закладу;

розглядає інші питання, віднесені законом та/або статутом закладу освіти до її повноважень.

Рішення педагогічної ради закладу загальної середньої освіти вводяться в дію рішеннями керівника (директора) закладу освіти.

5.10. У закладі освіти можуть діяти:

органи самоврядування працівників закладу освіти;

органи самоврядування здобувачів освіти;

органи батьківського самоврядування;

інші органи громадського самоврядування учасників освітнього процесу.

5.11. Вищим колегіальним органом громадського самоврядування закладу освіти є загальні збори (конференція) колективу закладу освіти. 

5.12. У закладі освіти функціонують методичні об’єднання, що охоплюють учасників освітнього процесу.

 5.13. За рішенням засновника може створюватися наглядова (піклувальна) рада закладу освіти.

 5.14. Заклад освіти формує відкриті та загальнодоступні ресурси з інформацією про свою діяльність та оприлюднює таку інформацію.

 5.15. Заклад освіти зобов’язаний забезпечувати на своєму веб-сайті (у разі  відсутності - на веб-сайті   засновника або уповноваженого органу) відкритий доступ до такої інформації та документів:

статут закладу освіти;

ліцензія на провадження освітньої діяльності;

сертифікати про акредитацію освітніх програм, сертифікат про інституційну акредитацію закладу вищої освіти;

структура та органи управління закладу освіти;

кадровий склад закладу освіти згідно з ліцензійними умовами;

освітні програми, що реалізуються в закладі освіти, та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою;

територія обслуговування, закріплена за закладом освіти;

ліцензований обсяг та фактична кількість осіб, які навчаються у закладі освіти;

мова освітнього процесу;

наявність вакантних посад, порядок і умови проведення конкурсу на їх заміщення (у разі його проведення);

матеріально-технічне забезпечення закладу освіти (згідно з ліцензійними умовами);

 річний звіт про діяльність закладу освіти;

правила прийому до закладу освіти;

інша інформація, що оприлюднюється за рішенням закладу освіти або на вимогу законодавства.

VI. МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНА БАЗА

 6.1. Матеріально-технічна база закладу освіти включає будівлі, споруди, землю,  обладнання та інші цінності.

6.2. Вимоги до матеріально-технічної бази закладу освіти визначаються відповідними будівельними і санітарно-гігієнічними нормами і правилами, а також типовими переліками обов'язкового навчального та іншого обладнання (в тому числі корекційного), навчально-методичних та навчально-наочних посібників, підручників, художньої та іншої літератури.

 6.3. Заклад освіти володіє, користується та розпоряджається майном згідно з чинним законодавством та цим статутом та відповідно до обмежень, встановлених засновником. 

6.4. Заклад освіти відповідно до  вимог чинного законодавства користується землею, іншими природними ресурсами i несе відповідальність за недотримання вимог та норм з їx охорони.

6.5. Вилучення основних фондів, оборотних коштів та іншого майна закладу освіти проводиться лише у випадках, передбачених чинним законодавством. Збитки, завдані закладу освіти внаслідок порушення його майнових прав іншими юридичними та фізичними особами, відшкодовуються відповідно до чинного законодавства.

VIІ. ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ

7.1. Фінансування закладу освіти здійснюється через централізовану бухгалтерію уповноваженого органу відповідно до законодавства.

7.2. Фінансово-господарська діяльність закладу освіти здійснюється відповідно до законодавства та Статуту.

7.3. Джерела формування коштів та майна закладу: кошти засновника, освітньої субвенції, кошти районного бюджету, благодійні внески юридичних та фізичних осіб, інші джерела, не заборонені законодавством.

Бюджетне фінансування закладу  освіти не може зменшуватися або припинятися у разі наявності у зазначених в закладі освіти додаткових джерел фінансування.

Бюджетні асигнування на здійснення діяльності закладу освіти та позабюджетні кошти не підлягають вилученню, крім випадків, передбачених чинним законодавством України, і використовуються виключно за призначенням.

7.4.  Отримані в установленому порядку закладом освіти кошти як плата за надання послуг, гранти, дарунки та благодійні внески, а також  кошти від реалізації в установленому порядку майна та іншої діяльності (власні надходження) закладу освіти належать до доходів бюджету і використовуються закладом  освіти на цілі, визначені Бюджетним кодексом України.

7.5. Порядок діловодства в закладі освіти  визначається керівником відповідно до законодавства.

 7.6. Заклад освіти є бюджетною неприбутковою організацією, яка створена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.

7.7. Заклад освіти у процесі провадження фінансово-господарської діяльності має право:

• самостійно розпоряджатися коштами, одержаними від господарської діяльності відповідно до статуту;
• користуватися безоплатно земельними ділянками, на яких він розташований;
• розвивати власну матеріальну базу;
• списувати з балансу в установленому чинним законодавством порядку необоротні активи, які стали непридатними для користування;
• користуватися та розпоряджатися майном відповідно до законодавства та статуту.

7.8. Доходи (прибутки) закладу  освіти використовуються виключно для фінансування видатків на його утримання та реалізацію мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, що визначені установчими документами.

7.9. Забороняється розподіл отриманих доходів (прибутків або їх частини) серед засновників навчального закладу освіти, працівників (крім оплати їх праці, нарахування єдиного соціального внеску).

VШ. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО

8.1.Заклад загальної середньої освіти має право укладати угоди про співробітництво, встановлювати прямі зв'язки з органами управління освітою та навчальними закладами зарубіжних країн, міжнародними організаціями, фондами у встановленому законодавством порядку.

IX. КОНТРОЛЬ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

9.1. Державний нагляд (контроль) у сфері загальної середньої освіти здійснюється відповідно до вимог законодавства

9.2. Інституційний аудит закладу, що забезпечує здобуття загальної середньої освіти, є єдиним плановим заходом державного нагляду (контролю) у сфері загальної середньої освіти, що проводиться один раз на 10 років центральним органом виконавчої влади із забезпечення якості освіти.

Інституційний аудит включає планову перевірку дотримання ліцензійних умов.

X. СТВОРЕННЯ, РЕОРГАНІ3АЦІЯ, Л1КВІДАЦІЯ ТА ПЕРЕПРОФІЛЮВАННЯ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

       10.1. Рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) закладу освіти приймає його засновник.

       10.2. У випадку реорганізації закладу освіти його права та обов’язки переходять правонаступникові.

     10.3. Ліквідація закладу освіти здійснюється ліквідаційною комісією, склад якої визначається засновником або уповноваженим ним органом.

     10.4. Засновник встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію.

      10.5. Заклад освіти вважається реорганізованим або ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності.

      10.6. При реорганізації і ліквідації закладу освіти працівникам, які звільняються, гарантується додержання їх прав та інтересів відповідно до трудового законодавства України.

10.7. У разі припинення юридичної особи (ліквідації, злиття, поділу, приєднання  або перетворення) передбачається передача активів одній або кільком неприбутковим закладам (організаціям) відповідного типу або зарахування до доходу бюджету згідно чинного законодавства: стаття133.4.1. Податкового кодексу України.

Освітня програма ЗЗСО І ступеня (початкова освіта) розроблена на основі Типової освітньої програм закладів загальної середньої освіти І ступеня, на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» (1 класи), листа МОН України від 22.05.2018 №1/9-332щодо затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти, наказу МОН України від 21.03.2018 №268 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти».

Освітня програма початкової освіти ЗЗСО (далі - освітня програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт).

Освітня програма визначає:

• загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення (за першою Типовою освітньою програмою для закладів загальної середньої освіти під керівництвом Р.Б.Шияна);
• очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальної програми, відповідно до кожної змістової лінії;
• рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
• вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою.

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти складає 1680 годин/навчальний рік:

для 1-х класів – 805 годин/навчальний рік,

для 2-х класів – 875 годин/навчальний рік,

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах закладу загальної середньої освіти І ступеня (далі –навчальний план).

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план початкової школи передбачає реалізацію освітніх галузей Державного стандарту початкової освіти через структурування змісту початкової освіти на засадах інтегрованого підходу у навчанні. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.

У Абранському ЗЗСО І-ІІ ступенів передбачено варіант навчального плану початкової школи з українською мовою навчання. Навчальний план містить інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов'язкову для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форм власності.

На основі навчального плану ЗЗСО складає на кожен навчальний рік робочий навчальний план.

Освітню програму Абранського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Воловецької районної  ради Закарпатської області для І ступеня укладено за сімома основними освітніми галузями.

Мовно-літературна освітня галузь (українська мова і літературне читання, німецька мова) ставить за мету розвиток особистості дитини засобами різних видів мовленнєвої діяльності, формування ключових, комунікативної та читацької компетентностей; розвиток здатності спілкуватися українською мовою для духовного, культурного й національного самовияву, послуговуватися нею в особистому й суспільному житті, у міжкультурному діалозі; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, розвиток мовленнєво-творчих здібностей.

У початковому курсі мовно-літературної освіти виділено такі змістові лінії: «Взаємодіємо усно», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовні явища».

Змістові лінії реалізуються через такі інтегровані курси і навчальні предмети:

1 клас – інтегрований курс «Навчання грамоти»;

2 клас – навчальні предмети «Українська мова», «Читання» або інтегрований курс цих навчальних предметів;

Математична галузь(математика) ставить за метурізнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій засобами математичної діяльності, формування математичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.

Реалізація мети і завдань початкового курсу математики здійснюється за такими змістовими лініями: «Числа, дії з числами. Величини», «Геометричні фігури», «Вирази, рівності, нерівності», «Робота з даними», «Математичні задачі і дослідження».

До програми кожного класу подано орієнтовний перелік додаткових тем для розширеного вивчення курсу. Додаткові теми не є обов’язковими для вивчення. Учитель може обрати окремі теми із пропонованих або дібрати теми самостійно з огляду на методичну доцільність та пізнавальні потреби учнів. Результати вивчення додаткових тем не підлягають оцінюванню.

Громадянська та історична, соціальна та здоров'язбережувальна, природнича освітні галузі («Я досліджую світ») можуть реалізовуватись окремими предметами або в інтегрованому курсі за різними видами інтеграції (тематична, процесуальна, міжгалузева; в межах однієї галузі; на інтегрованих уроках, під час тематичних днів, в процесі проектної діяльності) за активного використання міжпредметних зв’язків, організації різних форм взаємодії учнів. Для розв'язання учнями практичних завдань у життєвих ситуаціях залучаються навчальні результати з інших освітніх галузей.

Навчальна програма «Я досліджую світ» ставить за мету особистісний розвиток молодших школярів на основі формування цілісного образу світу в процесі засвоєння різних видів соціального досвіду, який охоплює систему інтегрованих знань про природу і суспільство, ціннісні орієнтації в різних сферах життєдіяльності та соціальної практики, способи дослідницької поведінки, які характеризують здатність учнів розв'язувати практичні задачі.

Тематичну основу курсу складають змістові лінії, які визначені Державним стандартом початкової освіти і охоплюють складники названих вище галузей в їх інтегрованій суті, а саме:

«Людина»(пізнання себе, своїх можливостей; здорова і безпечна поведінка);

«Людина серед людей»(стандарти поведінки в сім'ї, в суспільстві; моральні норми; навички  співжиття і співпраці);

«Людина в суспільстві» (громадянські права та обов'язки як члена суспільства. Пізнання свого краю, історії, символів держави. Внесок українців у світові досягнення);

«Людина і світ» (толерантне ставлення до різноманітності світу людей, культур, звичаїв);

«Людина і природа»(пізнання природи; взаємозв'язок об'єктів і явищ природи; рукотворний світ людини; відповідальна діяльність людини у природі; роль природничих знань і технологій у житті людини; залежність між діяльністю людини і станом довкілля).

Інформатична освітня галузь (інформатика)починає реалізуватися з 2-го класу та ставить за мету різнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій, формування інформатичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.

За результатами формування предметної компетентності випускники початкової школи повинні використовувати початкові знання вміння та навички для:

• доступу до інформації (знання де шукати і як отримувати інформацію);
• опрацювання інформації;
• перетворення інформації із однієї форми в іншу;
• створення інформаційних моделей;
• оцінки інформації за її властивостями.

Технологічна освітня галузь (дизайні технології)ставить за мету розвиток особистості дитини засобами предметно-перетворювальної діяльності, формування ключових та предметної проектно-технологічної компетентностей, необхідних для розв’язання життєвих проблем у взаємодії з іншими,культурного й національного самовираження.

Реалізація мети і завдань навчального предмета здійснюється за такими змістовими лініями: «Інформаційно-комунікаційне середовище», «Середовище проектування», «Середовище техніки і технологій», «Середовище соціалізації».

Мистецька освітня галузь (мистецтво) ставить за мету всебічний художньо-естетичний розвиток особистості дитини, освоєння нею культурних цінностей у процесі пізнання мистецтва; плекання пошани до вітчизняної та зарубіжної мистецької спадщини; формування ключових, мистецьких предметних та міжпредметних компетентностей, необхідних для художньо-творчого самовираження в особистому та суспільному житті.

Реалізація поставленої мети здійснюється за змістовими лініями: «художньо-творча діяльність», «сприймання та інтерпретація мистецтва», «комунікація через мистецтво», які окреслюють одну з моделей досягнення загальних цілей освітньої галузі та розкривають основну місію загальної мистецької освіти.

Мистецька освітня галузь може реалізуватися через інтегровані курси або предмети вивчення за окремими видами мистецтва: наприклад, музичне мистецтво, образотворче мистецтво тощо за умови реалізації упродовж циклу навчання всіх очікуваних результатів галузі.

Фізкультурна освітня галузь (фізична культура) ставить за метувсебічний фізичний розвиток особистості учня засобами фізкультурної та ігрової діяльності, формування в молодших школярів ключових фізкультурних компетентностей, ціннісного ставлення до фізичної культури, спорту, фізкультурно-оздоровчих занять та виховання фізично загартованих і патріотично налаштованих громадян України.

Зазначена мета реалізується за такими змістовими лініями: «Рухова

діяльність», «Ігрова та змагальна діяльність».

У початковій школі може здійснюватися поділ класів на групи при вивченні окремих предметів відповідно до чинних нормативів (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. № 128, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 за № 229/6517).

Згідно з рішеннями місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування класи можуть ділитися на групи і при меншій наповнюваності від нормативної, а також при вивченні інших предметів за рахунок зекономлених бюджетних асигнувань та залучення додаткових коштів.

При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 1-х класах – 30 хвилин, у 2-х класах – 40 хвилин.

Відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Навчальний час, передбачений на варіативну складову може бути використаний на предмети інваріантної складової, на проведення індивідуальних та групових занять. Варіативна складова навчального плану закладу освіти визначається закладом загальної середньої освіти самостійно, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу і відображається в навчальних планах закладів освіти.

Варіативна складова навчальних планів використовується на:

• додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей,
• проведення індивідуальних консультацій,
• проведення групових занять.

Освітня програма може мати корекційно-розвивальний складник для осіб з особливими освітніми потребами. Для дітей з особливими потребами тривалість здобуття початкової освіти може бути подовжена.

Для недопущення перевантаження учнів необхідно враховувати їх навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо). Так, у закладах загальної середньої освіти за рішенням педагогічної ради при оцінюванні учнів дозволяється враховувати результати їх навчання з відповідних предметів (музика, фізична культура та ін.) у позашкільних закладах.

Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту».

Навчальні плани зорієнтовані на роботу початкової школи за 5-денним навчальними тижнем.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі.

Освітня  програма має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:

1) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та однією з іноземних мов;

2) математична;

3) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;

4)інноваційність;

5) екологічна;

6) інформаційно-комунікаційна;

7) здатність до навчання впродовж життя;

8)громадянські та соціальні компетентності;

9) культурна;

10) підприємливість та фінансова грамотність;

та наскрізних умінь: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність,здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти.

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту») з урахуванням досягнень попереднього етапу розвитку здобувачів освіти.

Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

Основними формами організації освітнього процесу є:

• різні типи уроку,
• екскурсії,
• віртуальні подорожі,
• спектаклі,
• квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачівздійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичкахта їх корекції.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню.

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

• кадрове забезпечення освітньої діяльності;
• навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
• матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
• якість проведення навчальних занять;
• моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).
• завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:
• оновлення методичної бази освітньої діяльності;
• контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
• моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
• створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Освітня програма початкової освітиЗЗСО І-ІІ ступенів передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Реалізація освітньої програми початкової освіти ЗЗСО І-ІІ ступенів забезпечує  всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Додаток 1

Типовий навчальний план для початкової школи з навчанням українською мовою

 (для 1-го класу)

*          Орієнтовний розподіл годин між освітніми галузями в рамках цього інтегрованого предмета: мовно-літературна - 2; математична-1; природнича, технологічна, інформатична, соціальна і здоровʹязбережна громадянська та історична – разом 4 для 1 класу, 5 – для 2 -4 класу

**        Інтегрований предмет або окремі предмети «Образотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво»

***      Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів, але обов'язково фінансуються

Освітня програма ЗЗСО ІІ ступеня (базова середня освіта) розроблена на основі Типової освітньої програм закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», наказу МОН України від 20.04.2018р. №405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня».

Освітня програма ЗЗСО базової середньої освіти (далі - освітня програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт).

Освітня програма визначає:

• загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які натепер подані в рамках навчальних планів (таблиця 1);
• очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, перелік яких наведено в таблиці 18; пропонований зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН);
• рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
• вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою.

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 5845 годин/навчальний рік:

для 5-х класів – 1050 годин/навчальний рік,

для 6-х класів – 1155 годин/навчальний рік,

для 7-х класів – 1172,5 годин/навчальний рік,

для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік,

для 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах ЗЗСО ІІ ступеня (далі – навчальний план).

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани основної школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.

Варіативна складова навчального плану закладу освіти визначається ЗЗСО самостійно, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу і відображається в навчальних планах закладу освіти.

Варіативна складова навчальних планів використовується на:

• підсилення предметів інваріантної складової. У такому разі розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми здійснюється вчителем самостійно. Розподіл годин фіксується у календарному плані, який погоджується директором закладу освіти чи його заступником. Вчитель зазначає проведені уроки у частині класного журналу, відведеного для предмета, на підсилення якого використано зазначені години;
• запровадження факультативів, курсів за вибором, що розширюють обрану закладом освіти спеціалізацію, чи світоглядного спрямування (етика, історія рідного краю, екологія рідного краю, креслення тощо);
• індивідуальні заняття та консультації.

Варіативність змісту базової середньої освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.

Повноцінність базової середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з бюджету.

З метою виконання вимог Державного стандарту навчальні плани ЗЗСО містять усі предмети інваріантної складової, передбачені обраним варіантом навчальних планів цієї освітньої програми.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів «Фізична культура» та «Основи здоров'я», а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів.

Змістове наповнення предмета «Технології» закладом освіти сформовано самостійно з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази навчального закладу, кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій, а саме:

Для недопущення перевантаження учнів необхідно враховувати їх навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо). Так, у ЗЗСО за рішенням педагогічної ради при оцінюванні учнів дозволяється враховувати результати їх навчання з відповідних предметів (музика, фізична культура та ін.) у позашкільних закладах.

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту».

Згідно з рішеннями місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування класи можуть ділитися на групи і при меншій наповнюваності від нормативної, а також при вивченні інших предметів за рахунок зекономлених бюджетних асигнувань та залучення додаткових коштів.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Навчальні плани зорієнтовані на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими над предметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

• організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
• окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

• предмети за вибором;
• роботу в проектах;
• позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти.

Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

Перелік освітніх галузей.

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мови і літератури

Суспільствознавство

Мистецтво

Математика

Природознавство

Технології

Здоров’я і фізична культура

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

• формування компетентностей;
• розвитку компетентностей;
• перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
• корекції основних компетентностей;
• комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

• кадрове забезпечення освітньої діяльності;
• навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
• матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
• якість проведення навчальних занять;
• моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

         Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

• оновлення методичної бази освітньої діяльності;
• контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

• моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
• створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Передбачені результати базової середньої освіти

    Освітня програма ЗЗСО  базової середньої освіти передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

    Реалізація освітньої програми ЗЗСО базової середньої освіти забезпечує формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для її успішної життєдіяльності, як-от: здатність спілкуватися державною та іноземними мовами, математичної грамотності й обізнаності у галузі природничих наук, техніки і технологій, готовності використовувати інформаційно-комунікаційні технології у своїй діяльності, уміння вчитися впродовж життя, здатності до соціальної комунікації й активності, життя в громадянському суспільстві, володіння навичками підприємницької діяльності, загальнокультурної й екологічної грамотності та готовності до здорового способу життя та інших компетентностей передбачених стандартом освіти.

Заклад загальної середньої освіти

Навчальний план Абранського ЗЗСО на 2018/2019 н. р.

1. Мова викладання: українська

2. Номери додатків та наказів МОН України : таблиця 1 (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405)

Пояснювальна записка

до робочого навчального плану

Абранського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ст.

Воловецької районної ради Закарпатської області

на 2018 / 2019 навчальний рік  

Ι.

Робочий навчальний план Абранського ЗЗСО Ι-ΙΙ ст. на 2018/2019 навчальний рік розроблено на виконання Законів України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту” (зі змінами), „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”, Концепції «Нова українська школа», схваленої розпорядженням Кабінету  Міністрів  України від 14 грудня 2016 року № 988-р, постанов  Кабінету  Міністрів  України від 21.02.2018 № 87, «Про затвердження  Державного стандарту початкової освіти», від 23 листопада 2011 року  №1392 «Про затвердження   Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти», наказів Міністерства освіти і науки України від 21.03.2018 №268 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти», від 20.04.2018 №407 «Про    затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня», від 20.04.2018 №405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти II ступеня»,    Державних санітарних правил і норм улаштування, утримання   загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного   процесу (ДСанПіН  5.2.008-01).

Згідно зі Статутом заклад освіти має таку структуру: загальноосвітній заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступеня.

Мова навчання – українська.

Абранський ЗЗСО Ι-ΙΙ ступенів розташований в с. Абранка, 123 Воловецького району Закарпатської області. Заклад розміщений у двох навчальних корпусах у одноповерховій будівлі. Подвір’я  огорожене.   В школі функціонує 9 класних приміщень, методичний кабінет та шкільна бібліотека. З числа кращих класних приміщень обладнано класи-кабінети початкових класів, української мови та літератури.

Харчування учнів проводиться  на базі харчоблоку, приміщення якого складається з кухні, обіднього залу та складських приміщень.

На початок 2018-2019 навчального року школа нараховує 78 учнів. З них:                             1 клас -  12 учнів

2клас -  10 учнів

3 клас - 10 учнів

4 клас - 11 учнів

5 клас- 8 учнів

6 клас- 8 учнів

7клас -  6 учнів

8 клас- 5 учнів   

9 клас-  8 учнів

Забезпечуватимуть навчально-виховний процес в школі 12 педагогічних працівників.  

IІ. Загальні засади

Абранський ЗЗСО І-ІІ ступенів Воловецької районної ради Закарпатської області здійснює свою діяльність на підставі ст.53 Конституції України, закону України «Про освіту», відповідно до Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 року № 778,  Статуту школи, з урахуванням Державних санітарних норм влаштування, утримання загальноосвітніх закладів та організації навчально-виховного процесу» ДСанПіН 5.5.2, забезпечує одержання учнями базової середньої освіти на рівні Державних стандартів.        

 Робочий навчальний план враховує основні вимоги статей 15,16,22,33 Законів України  «Про загальну середню освіту», «Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»,

постанови  Кабінету  Міністрів України  від 27 серпня 2010 року  № 778  «Про затвердження Положення про загальноосвітній навчальний заклад»;

постанови  Кабінету  Міністрів України  від 27 серпня 2010 року  № 776  «Про внесення зміни до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти»,затвердженого постановою Кабінету  Міністрів України  від 14 січня 2004 року №24;

постанови  Кабінету  Міністрів України  від 20 квітня  2011 року  № 462  «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти»;

постанови  Кабінету  Міністрів України  від 23 листопада 2011 року  № 1392  «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти»;

 постанови  Кабінету  Міністрів України  від 13 квітня 2011 року  № 561  «Про  затвердження Державної цільової соціальної програми підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2015 року»;

 постанови  Кабінету  Міністрів України  від13 квітня  2011 року № 494  «Про  затвердження Державної програми впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційних технологій «Сто відсотків» на період до 2015 року»;

 наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних  навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів  спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні  окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.03.2002 за  № 229/6517; 

        наказу Міністерства освіти і науки України від 07.11.2000 № 522 «Про затвердження Положення про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності»;

       наказу Міністерства  освіти  і науки  України від 20.12.2002 №732 «Про  затвердження Положення про індивідуальну форму навчання в ЗНЗ»;

       наказу Міністерства  освіти  і науки, молоді та спорту України від 26.01.2011 №58 «Про  затвердження Концепції літературної освіти»;

       наказу Міністерства  освіти  і науки  України від 10.06.2011 №572 «Про Типові навчальні плани початкової школи»;

       наказу Міністерства  освіти  і науки  України від 05.02.2009 № 66 «Про внесення змін до наказу МОН України від 23.02.2004 № 132 «Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів 12-річної школи»;

       наказу Міністерства  освіти  і науки, молоді та спорту України від 03.04.2012 №409 «Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня», зі змінами, внесеними наказом Міністерства  освіти  і науки  України від 17.05. 2013 № 551;           

       листа  Міністерства  освіти  і науки  України від 11.06.2014 № 1/9-303 «Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів та структуру 2014/2015 навчального року»;             

       Типового навчального плану початкової школи з українською мовою навчання , затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту  України від 10.06.2011  № 572( додаток № 1)  ;

          Типового навчального плану початкової школи з українською мовою навчання, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 29.11.2005  № 682 ( додаток № 1);

       Типового навчального плану для загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня затвердженими наказом МОНмолодьспорту України  від 03.04.2012 № 409( додаток №1), зі змінами, внесеними наказом МОН України  від 29.05.2014 № 664;

      Типового навчального плану для загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004  № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 № 66.

ІІІ. Порядок вивчення окремих предметів.

Методологічною основою загальної середньої освіти є пріоритет загальнолюдських і національних цінностей, переорієнтація навчально-виховного процесу на особистість дитини. Особлива увага має приділятись вивченню учнями української мови, вітчизняної історії та культури, опануванню принаймні однією з іноземних мов, комп’ютерною грамотністю.

 Робочий навчальний план закладу включає інваріантну складову, сформовану на державному рівні.

 Робочий навчальний план складено:

- для 1 класу – за Типовими освітніми програмами для закл. загальної середньої освіти: 1-2 класи. – К. : ТД «ОСВІТА-ЦЕНТР+», 2018. – 240 с.

-для 2-4 класів – за Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом МОН молодь спорту України від10.06.2011 №572 із змінами згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 16.04.2014р. №460 та Навчальними програмами. 1 клас: методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в 2016/2017 навчальному році з коментарем провідних фахівців. – Х.: Вид-во «Ранок», 2016. – 160с.

- для 5-9-х класів – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів II ступеня, затвердженими наказом МОН молодьспорту України від 03.04.2012 №409 (в редакції наказу МОН України від 29.05.2014 р. №664) із змінами згідно з наказом МОН України від 12.12.2014р. №1465.

Оскільки у школі навчається 78 учнів, тому в навчальних планах не передбачено варіативної складової.

Предмети інваріантної  складової робочого навчального плану, що не мають повної кількості годин  будуть викладатися таким чином:

Інваріантна складова:

 Українська мова (2,3,4 клас) -  3,5 години за навчальним планом, предмет буде   вивчатись  за загальним розкладом протягом 2018/2019 навчального року, в якому передбачено викладання по 4 години протягом І семестру та по 3 години протягом ІІ семестру.

Літературне читання (2,3,4 клас) – 3,5 години за навчальним планом, предмет буде   вивчатись  за загальним розкладом протягом 2018/2019 навчального року, в якому передбачено викладання по 3 години протягом І семестру та по 4 години протягом ІІ семестру.

 Українська мова (5 клас) – 3,5 години за навчальним планом, предмет буде   вивчатись  за загальним розкладом протягом 2018/2019 навчального року, в якому передбачено викладання по 4 години протягом І семестру та по 3 години протягом ІІ семестру.

Українська мова (6 клас) – 3,5 години за навчальним планом, предмет буде   вивчатись  за загальним розкладом протягом 2018/2019 навчального року, в якому передбачено викладання по 3 години протягом І семестру та по 4 години протягом ІІ семестру.

Українська мова (7 клас) – 2,5 години за навчальним планом, предмет буде   вивчатись  за загальним розкладом протягом 2018/2019 навчального року, в якому передбачено викладання по 3 години протягом І семестру та по 2 години протягом ІІ семестру.

 Історія України (8,9 кл. – 1,5 години за навчальним планом)  , 

 Хімія (7 кл. - 1,5 години за навчальним планом),

Географія (9 кл. - 1,5 години за навчальним планом),

           - вивчення  предметів буде проводитись за загальним розкладом протягом 2018/2019 навчального року, в якому передбачено викладання предметів по 2 годині протягом І семестру та по 1 годину протягом ІІ семестру.

     IV.  Структура 2018/2019 навчального року

 Відповідно до статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту» 2018/2019 навчальний рік в закладі освіти розпочнеться 3 вересня – святом  Днем знань  і закінчиться не пізніше 1 липня.

 Навчальні заняття організовуватимуться за семестровою системою:

 І семестр – з 1 вересня до 28 грудня,

ІІ семестр – з 14 січня до 24 травня.

Упродовж навчального року для учнів проводяться канікули: орієнтовно  в такі терміни:

• осінні – з 29.10.2018 по 04.11.2019
• зимові – з 31.12.2018 по 14.01.2019
• з 18.02.2019 по 24.02.2019 р. (для учнів 1 класу)
• весняні – з 25.04.2019 по 31.05.2019

Відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30 грудня 2014 року № 1547, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015 за № 157/26602, перелік предметів для проведення державної підсумкової атестації для учнів початкової, основної та старшої школи, форму та терміни проведення Міністерством  освіти і науки України буде затверджено додатково.

Вручення документів про освіту  провести для випускників 9-го класу до  8-9 червня 2018 року.

Педагогічної рада школи  (протокол №1 від 30.08.2018 року) вирішила, що навчальну практику та навчальні екскурсії в нашому навчальному закладі проводити недоцільно.

Оцінювання навчальних досягнень учнів 1 і 2 (І семестр) класів здійснюється вербально.

По закінченню навчального року здійснюватиметься річне оцінювання навчальних досягнень учнів.  Усі учні 1-8  класів, незалежно від результатів річного оцінювання, переводяться до наступного класу.

Мережа класів школи формується на підставі нормативів їх наповнюваності та санітарно-гігієнічних умов для здійснення навчально-виховного процесу.

Режим роботи школи для учнів 1-9 класів – п’ятиденний. Навчальні заняття у школі починаються о 8 годині. Тривалість уроків становить: у 1-му класі - 35 хвилин, у 2-4-х класах - 40 хвилин, у 5-9 класах - 45 хвилин. Заклад працює в одну зміну. Гранично допустиме навантаження на учня відповідає санітарно-гігієнічним нормам, установленим Міністерством охорони здоров’я України. Години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження на учнів. З урахуванням місцевих особливостей та кліматичних умов за погодженням з управління освітою Воловецької РДА можуть змінюватись структура навчального року та графік учнівських канікул.

Додаток 1

складений відповідно до додатка  1

Типових навчальних планів початкової

школи (наказ Міністерства освіти і

 науки, молоді та спорту України від

10.06.2011 № 572 ) із змінами згідно

з наказом Міністерства освіти і науки

України від 16.04.2014р. №460

Робочий навчальний план для 1-4 - х класів

Абранського ЗЗСО I-ΙI ступенів   

                                                                                   Додаток 2

складений відповідно до додатка 1 Типових

навчальних планів загальноосвітніх навчальних

закладів (наказ Міністерства освіти і науки,

молоді та спорту України від 03.04.2012 № 409,

зі змінами, внесеними наказом Міністерства освіти

і науки України від 17.05.2013  № 551) (5-7 класи)

та додатка 2 Типових навчальних планів загальноосвітніх 

навчальних закладів  (наказ Міністерства освіти

 і науки України  від 23.02.2004 № 132, зі змінами,  внесеними наказом Міністерства освіти і науки України від 05.02.2009  № 66)

Робочий навчальний план для 5-9-х класів

Абранського ЗЗСО I-ΙI ступенів